пошпигати
ПОШПИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод., розм.
Шпигати якийсь час;
// безос.
[Пріська:] Перцю, сину, перцю підсип! Хай йому в носі пошпигає, брехунові! (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)ПОШПИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод., розм.
Шпигати якийсь час;
// безос.
[Пріська:] Перцю, сину, перцю підсип! Хай йому в носі пошпигає, брехунові! (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)