пошпигати
ПОШПИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шпигати якийсь час;
// безос.
[Пріська:] Перцю, сину, перцю підсип! Хай йому в носі пошпигає, брехунові! (Вас., III, 1960, 88).
Словник української мови (СУМ-11)ПОШПИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шпигати якийсь час;
// безос.
[Пріська:] Перцю, сину, перцю підсип! Хай йому в носі пошпигає, брехунові! (Вас., III, 1960, 88).
Словник української мови (СУМ-11)