пошпиганий
ПОШПИ́ГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пошпига́ти.
Посічений, пошпиганий, подертий, Він перебув і ту страшну дорогу (Фр., X, 1954, 379).
Словник української мови (СУМ-11)ПОШПИ́ГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пошпига́ти.
Посічений, пошпиганий, подертий, Він перебув і ту страшну дорогу (Фр., X, 1954, 379).
Словник української мови (СУМ-11)