поштовхати
ПОШТОВХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
1. Короткими різкими рухами штовхати якийсь час кого, що-небудь.
Посадник, видавши варягам обіцяне, поштовхав їх межи плечі, вони й собі поштовхали жартом посадника, розсталися друзями ще більшими, аніж перед тим (П. Загребельний).
2. Підштовхуючи, пхаючи, спрямувати куди-небудь, змусити рухатися в певному напрямку.
Настя дала їй стусана в плечі. Тоді схопила за барки і поштовхала її в кімнату (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)