поштриканий
ПОШТРИ́КАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до поштри́кати.
Він гарячково заходився в'язати до щелеп мотузки, втикати в черепові дірочки сірники, вишукав десь пружинку і приладнав її до кості. Його праця якийсь час не давала жодних наслідків: пов'язаний і поштриканий, череп уперто не хотів виконувати Сашиної волі (Б. Антоненко-Давидович);
// поштри́кано, безос. пред.
При обшуку землю біля хати було поштрикано багнетами (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)