пошуканка
ПОШУКА́НКА, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що по́шук 1, 2.
Я з вами, не треба пошуканок. Ось я, Троєць Еней, урятований з хвилі Лібійського моря (М. Зеров);
– Оця безконечна пошуканка, це безнадійне нервове дожидання нищило всю мою відвагу дальшого льоту вперед і всю силу скорості душі моєї (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)