пощербитися
ПОЩЕРБИ́ТИСЯ, и́ться; мн. пощербля́ться.
Док. до щерби́тися.
Оружжя козацьке пощербилося рублячи (Марко Вовчок);
Федір обдивлявся серпи, чи не пощербилися, не потупилися (Панас Мирний);
– А що, панове? Чи є ще порох у порохівницях? Чи не пощербилися шаблі? (О. Довженко);
День і ніч, і ще дві ночі Гнали нас погоні. Пощербилися підкови, Потомились коні (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)