пощупати
ПОЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод.
Визначати якість або властивості чого-небудь на дотик; помацати.
Він пощупав тут і там пальцями, а потім таки розв'язав якийсь огузок і полюбувався зерном у тремтливих долонях (П. Козланюк);
Наставник духовний .. пощупав грішну курятину: чи хватить на суп дванадцяти апостолам (О. Ковінька);
// перен. Побити кого-небудь.
Енею ж дур не вдивовижу, .. На Турна скоса поглядає І на Рутульців наступає, Пощупать ребер і боків (І. Котляревський).
(1) Пощу́пати ку́рку – перевірити, чи курка з яйцем.
Словник української мови (СУМ-20)