пощупати
ПОЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Визначати якість або властивості чого-небудь на дотик; помацати.
Він пощупав тут і там пальцями, а потім таки розв’язав якийсь огузок і полюбувався зерном у тремтливих долонях (Козл., Весн. шум, 1952, 91);
Наставник духовний .. пощупав грішну курятину: чи хватить на суп дванадцяти апостолам (Ковінька, Кутя.., 1960, 5);
// перен. Побити кого-небудь.
Енею ж дур не вдивовижу,.. На Турна скоса поглядає І на Рутульців наступає, Пощупать ребер і боків (Котл., І, 1952, 255).
Пощу́пати ку́рку — перевірити, чи курка з яйцем.
Словник української мови (СУМ-11)