Словник української мови у 20 томах

пощурити

ПОЩУ́РИТИ, рю, риш, док., що.

Щурити якийсь час.

Махоткін підійшов до Тимка, пощурив очі, погрався ключами і сказав..: – Стежка твоя запетльована, хлопче (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пощурити — пощу́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пощурити — -рю, -риш, док., перех. Щурити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пощурити — ПОЩУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Щурити якийсь час. Махоткін підійшов до Тимка, пощурив очі, погрався ключами і сказав..: — Стежка твоя запетльована, хлопче (Тют., Вир, 1964, 344).  Словник української мови в 11 томах