пощурити

ПОЩУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Щурити якийсь час.

Махоткін підійшов до Тимка, пощурив очі, погрався ключами і сказав..: — Стежка твоя запетльована, хлопче (Тют., Вир, 1964, 344).

Значення в інших словниках

1. пощурити — пощу́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пощурити — -рю, -риш, док., перех. Щурити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пощурити — ПОЩУ́РИТИ, рю, риш, док., що. Щурити якийсь час. Махоткін підійшов до Тимка, пощурив очі, погрався ключами і сказав..: – Стежка твоя запетльована, хлопче (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах