появлятися

ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОЯВИ́ТИСЯ, явлю́ся, я́вишся; мн. поя́вляться; док., розм.

1. Приходити, прибувати куди-небудь.

Появлявся [Юрчик] там, де його цілком не сподівалися (Г. Хоткевич);

Під вечір на селі появився Підпара (М. Коцюбинський);

// Приходити на якийсь час; тимчасово показуватися в якомусь місці.

Сестри Річинські, за винятком Зоні, що іноді для оригінальності любила появлятись на прилюдних зборах, не брали великої участі в громадському житті (Ірина Вільде);

Вони удвох у хаті, мати хіба появиться за тим, щоб що прийняти та натомість того друге подати (Панас Мирний);

// Поставати, зароджуватися, утворюватися.

Коли б речі могли виникати з нічого, Разом би все появлялось, своєї пори не діждавшись (М. Зеров);

Я прославлю тії рівнії права, що в історії ж уперше появились (П. Тичина);

// Виникати, розвиватися.

Тепер у Вас в Галичині такі таланти появились (М. Коцюбинський).

2. Показуватися де-небудь, ставати доступним зорові, видним; з'являтися.

На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса (О. Гончар);

На дверях знову появилася Пистина Іванівна (Панас Мирний);

За мить вона знову появилася і близько підійшовши до нас, почала приглядатися (Олесь Досвітній);

// Виходити у світ (про літературні, наукові та інші твори).

Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина “Повії” таки побачить світ, а за нею появиться ще хоч два, хоч один роман, підписаний Панасом Мирним (М. Коцюбинський);

Коли повість уже скінчиться друкуванням? Вона вже аж у трьох книжках “Л. Н. В.” появилася, та й досі не скінчена (Панас Мирний).

3. рідко. Поставати як видіння, снитися, примарюватися.

Але не було й одного року, У якім би втоплений хлопчина Ніччю в сні мені не появлявся (І. Франко).

◇ З'яви́тися (появи́тися) / з'явля́тися (появля́тися) на горизо́нті див. з'явля́тися;

З'явля́тися (появля́тися) / з'яви́тися (появи́тися) на світ див. з'явля́тися;

(1) Появля́тися / появи́тися на (в) світ – народжуватися.

Коли я на світ появився, Був уже брат у батьків, старший від мене на рік (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. появлятися — появля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. появлятися — Приходити <�на світ>, прибувати, (на кін) виходити, (на кону) з'являтися, (деінде) показуватися, потикатися; (з нічого) поставати, зароджуватися, утворюватися, виникати; (на світ) народжуватися; (- твір) виходити у світ.  Словник синонімів Караванського
3. появлятися — [пойаўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а  Орфоепічний словник української мови
4. появлятися — -яюся, -яєшся, недок., появитися, -явлюся, -явишся; мн. появляться; док. 1》 Приходити, прибувати куди-небудь. || Приходити на якийсь час; тимчасово показуватися в якомусь місці. || Поставати, зароджуватися, утворюватися. || Виникати, розвиватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. появлятися — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. появлятися — ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОЯВИ́ТИСЯ, явлю́ся, я́вишся; мн. поя́вляться; док. 1. Приходити, прибувати куди-небудь. Появлявся [Юрчик] там, де його цілком не сподівалися (Хотк., II, 1966, 153); Під вечір на селі появився Підпара (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах