поїдом —
по́їдом прислівник у фразеологічних зворотах незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
поїдом —
присл., перен. Невідступно, затято. Поїдом їсти — а) безперервно і сильно кусати, жалити (про комах); б) те саме, що Їсти живцем (див. живцем) (про людей); в) терзати, мучити (про думки, почуття і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
поїдом —
Їдьма, їдцем, жерцем
Словник чужослів Павло Штепа
поїдом —
по́їдом (їдьма́, їдо́м) ї́сти кого і без додатка. 1. Не давати кому-небудь спокою нестримними доріканнями, лайкою; допікати. Марина ця була взаміжжю у великій та лихій сім’ї, де її, як дівку, відкілясь здалеку взяту, поїдом їли (Грицько Григоренко)...
Фразеологічний словник української мови
поїдом —
По́їдом, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
поїдом —
ПО́ЇДОМ, присл.: ◊ По́їдом ї́сти: а) безперервно і сильно кусати, жалити (про комах). Комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись (Довж., Зач. Десна, 1957, 463); б) те саме, що ї́сти живце́м ( див. живце́м) (про людей).
Словник української мови в 11 томах