поїзний

ПОЇЗНИ́Й, а́, е́.

Прикм. до по́їзд.

Надвечір .. відбув поїзний состав (Ю. Смолич);

// Який обслуговує поїзд.

– Жодна людина, крім поїзної обслуги, не зможе проїхати тунелем (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. поїзний — поїзни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поїзний — -а, -е. Прикм. до поїзд. || Який обслуговує поїзд. Поїзна бригада.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поїзний — ПОЇЗНИ́Й, а́, е́. Прикм. до по́їзд. Надвечір.. відбув поїзний состав (Смолич, Театр.., 1946, 74); // Який обслуговує поїзд. — Жодна людина, крім поїзної обслуги, не зможе проїхати тунелем (Загреб., Європа 45, 1959, 242).  Словник української мови в 11 томах