поїзний

поїзни́й

-а, -е.

Прикм. до поїзд.

|| Який обслуговує поїзд. Поїзна бригада.

Значення в інших словниках

1. поїзний — поїзни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поїзний — ПОЇЗНИ́Й, а́, е́. Прикм. до по́їзд. Надвечір .. відбув поїзний состав (Ю. Смолич); // Який обслуговує поїзд. – Жодна людина, крім поїзної обслуги, не зможе проїхати тунелем (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. поїзний — ПОЇЗНИ́Й, а́, е́. Прикм. до по́їзд. Надвечір.. відбув поїзний состав (Смолич, Театр.., 1946, 74); // Який обслуговує поїзд. — Жодна людина, крім поїзної обслуги, не зможе проїхати тунелем (Загреб., Європа 45, 1959, 242).  Словник української мови в 11 томах