по-вовчому

ПО-ВО́ВЧОМУ, присл.

Як вовк, вовки, подібно до вовка, вовків.

В очах засвітилась злість .. Він дивився спідлоба, якось по-вовчому (І. Нечуй-Левицький);

Тимко підскочив до грека ззаду, палицею, якою мішав огонь, стьобнув по шиї .. Цівадіс сів, тяжко, по-вовчому завивши (Григорій Тютюнник);

Досвідчений охотник [мисливець] заранi вже знає, де вони є [вовки], бо прислухається до їхнього виття, а то й сам, виючи по-вовчому, викликає їх на вiдповiдь, щоб уже напевно знати, де саме вони лежать (Остап Вишня);

Масим ішов у тумані по-вовчому. Зробить крок, послухає, послухає, зверне ліворуч, зверне праворуч (І. Багряний);

// перен. Люто, хижо.

Очі всіх горять по-вовчому. Кожне, видно, лише шукало приключки, щоб помститися (У. Самчук);

Біля крайніх хаток, при дорозі, стояло двоє, сторожко і знедобра позиркуючи і розгоряючись очима по-вовчому: на перехожого, що ніс мішок (В. Барка).

Значення в інших словниках

1. по-вовчому — по-во́вчому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-вовчому — присл. Як вовк, вовки, подібно до вовка, вовків. || перен. Люто, хижо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-вовчому — ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М.  Словник синонімів української мови
4. по-вовчому — ПО-ВО́ВЧОМУ, присл. Як вовк, вовки, подібно до вовка, вовків. В очах засвітилась злість.. Він дивився спідлоба, якось по-вовчому (Н.-Лев., V, 1966, 160); Тимко підскочив до грека ззаду, палицею, якою мішав огонь, стьобнув по шиї..  Словник української мови в 11 томах