по-дорослому
ПО-ДОРО́СЛОМУ, присл.
Як дорослий, подібно до дорослого.
– Краще б їх [чорних бур] нікому не бачити, – зітхнув Валерик по-дорослому (О. Гончар);
// Як подобає, належить дорослій людині.
Ніяк не може по-дорослому триматися він. Так і проривається юнацька запальність (А. Хижняк);
// Як у дорослого.
Сашкове життя за останніх років склалося вже по-дорослому (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)