Словник української мови у 20 томах

по-змовницьки

ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, присл.

Те саме, що по-змо́вницькому.

Сама собі по-змовницьки підморгнула [Христина] в дзеркальце (М. Стельмах);

Він про щось по-змовницьки пошептався з Хаєцьким (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. по-змовницьки — по-змо́вницьки прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. по-змовницьки — присл. Те саме, що по-змовницькому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. по-змовницьки — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм.  Словник синонімів української мови
  4. по-змовницьки — ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, присл. Те саме, що по-змо́вницькому. Сама собі по-змовницьки підморгнула [Христина] в дзеркальце (Стельмах, І, 1962, 154); Він про щось по-змовницьки пошептався з Хаєцьким (Гончар, III, 1959, 69).  Словник української мови в 11 томах