по-змовницькому

ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, присл.

Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх.

Олесь хитрувато посміхнувся, моргнув мені по-змовницькому (О. Донченко);

Сивоок по-змовницькому відвів побратима трохи вбік (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. по-змовницькому — по-змо́вницькому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-змовницькому — присл. Як змовник, подібно до змовника; таємничо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-змовницькому — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм.  Словник синонімів української мови
4. по-змовницькому — ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, присл. Як змовник, подібно до змовника; таємничо. Олесь хитрувато посміхнувся, моргнув мені по-змовницькому (Донч., VI, 1957, 643); Сивоок по-змовницькому відвів побратима трохи вбік (Загреб., Диво, 1968, 109).  Словник української мови в 11 томах