по-змовницькому
ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, присл.
Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх.
Олесь хитрувато посміхнувся, моргнув мені по-змовницькому (О. Донченко);
Сивоок по-змовницькому відвів побратима трохи вбік (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- по-змовницькому — по-змо́вницькому прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- по-змовницькому — присл. Як змовник, подібно до змовника; таємничо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- по-змовницькому — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
- по-змовницькому — ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, присл. Як змовник, подібно до змовника; таємничо. Олесь хитрувато посміхнувся, моргнув мені по-змовницькому (Донч., VI, 1957, 643); Сивоок по-змовницькому відвів побратима трохи вбік (Загреб., Диво, 1968, 109). Словник української мови в 11 томах