1. Великий тлумачний словник сучасної мови

по-змовницькому

по-змо́вницькому

присл.

Як змовник, подібно до змовника; таємничо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-змовницькому — по-змо́вницькому прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. по-змовницькому — ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, присл. Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх. Олесь хитрувато посміхнувся, моргнув мені по-змовницькому (О. Донченко); Сивоок по-змовницькому відвів побратима трохи вбік (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. по-змовницькому — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  4. по-змовницькому — ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, присл. Як змовник, подібно до змовника; таємничо. Олесь хитрувато посміхнувся, моргнув мені по-змовницькому (Донч., VI, 1957, 643); Сивоок по-змовницькому відвів побратима трохи вбік (Загреб., Диво, 1968, 109). Словник української мови в 11 томах