по-змовницькому
ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, присл. Як змовник, подібно до змовника; таємничо.
Олесь хитрувато посміхнувся, моргнув мені по-змовницькому (Донч., VI, 1957, 643);
Сивоок по-змовницькому відвів побратима трохи вбік (Загреб., Диво, 1968, 109).
Словник української мови (СУМ-11)