по-літньому
ПО-ЛІ́ТНЬОМУ, присл.
Як літом, як в літню пору.
Тут-бо тепер так: ранком всі, от і я теж, ходять по-літньому .. і часом під зонтиками, а ввечері напинають тепле, хто що має (Леся Українка);
Над широкою долиною Стрию піднялося осіннє сонце і світило по-весняному ясно і по-літньому тепло гріло (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)