по-літньому
ПО-ЛІ́ТНЬОМУ, присл. Як літом, як в літню пору.
Тут-бо тепер так: ранком всі, от і я теж, ходять по-літньому.. і часом під зонтиками, а ввечері напинають тепле, хто що має (Л— Укр., V, 1956, 205);
Над широкою долиною Стрию піднялося осіннє сонце і світило по-весняному ясно і по-літньому тепло гріло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 143).
Словник української мови (СУМ-11)