по-молодечому
ПО-МОЛОДЕ́ЧОМУ, присл.
Як молодий, як молоді; подібно до молодого, до молодих.
[Кіттельгавс:] Єсть і між нами такі, що до сивого волосу по-молодечому вибрикують (Леся Українка);
Ми знайомилися з білоруською культурою й мистецтвом по-молодечому жадібно, з гострою цікавістю і любов'ю (Т. Масенко);
// Як у молодого.
Малинін пильно подивився на нього, і по-молодечому заіскрились його очі (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)