по-молодечому
ПО-МОЛОДЕ́ЧОМУ, присл. Як молодий, як молоді; подібно до молодого, до молодих.
[Кіттельгавс:] Єсть і між нами такі, що до сивого волосу по-молодечому вибрикують (Л. Укр., IV, 1954, 234);
Ми знайомилися з білоруською культурою й мистецтвом по-молодечому жадібно, з гострою цікавістю і любов’ю (Мас., Життя.., 1960, 8);
// Як у молодого.
Малинін пильно подивився на нього, і по-молодечому заіскрились його очі (Хижняк, Невгамовна, 1961, 128).
Словник української мови (СУМ-11)