по-народному
ПО-НАРО́ДНОМУ, присл.
Як у народі, за народним звичаєм.
Тимко знав, що по-народному цю квіточку [ромашку] називають невісточкою (Григорій Тютюнник);
Буває, що вухо “затече” вушними виділеннями, які по-народному називають “вощиною” (з наук. літ.);
// Як характерно для народних творів.
Твардовський пише про народне справді по-народному, вільно й високохудожньо (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)