по-народному
ПО-НАРО́ДНОМУ, присл. Як у народі, за народним звичаєм.
Тимко знав, що по-народному цю квіточку [ромашку] називають невісточкою (Тют., Вир, 1964, 252);
Буває, що вухо «затече» вушними виділеннями, які по-народному називають «вощиною» (Лікар. рослини.., 1958, 42);
// Як характерно для народних творів.
Твардовський пише про народне справді по-народному, вільно й високохудожньо (Рад. літ-во, 5, 1961, 123).
Словник української мови (СУМ-11)