по-новому
ПО-НОВО́МУ, присл.
Не так, як раніш; інакше, ніж до цього; по-іншому.
Товчуся по хаті, як джміль у вікно, і чую потребу переставити меблі, пересунути шафи і стіл, і стільці – все по-новому, все інакше (М. Коцюбинський);
По-новому живемо, по-новому ниви оремо (прислів'я);
По-новому сприймати світ (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)