по-новому
ПО-НОВО́МУ, присл. Не так, як раніш; інакше, ніж до цього; по-іншому.
Товчуся по хаті, як джміль у вікно, і чую потребу переставити меблі, пересунути шафи і стіл, і стільці — все по-новому, все інакше (Коцюб., II, 1955, 410);
По-новому живемо, по-новому ниви оремо (Укр.. присл.., 1955, 370).
Словник української мови (СУМ-11)