по-руськи

ПО-РУ́СЬКИ, присл., рідко, розм.

1. Те саме, що по-росі́йськи.

Хазяїн чех, що говорить по-руськи (М. Коцюбинський);

Вона по-руськи кепсько знала, Журналів наших не читала, І для думок та почуттів Їй бракувало рідних слів (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

На обкладинці [журналу] по-руськи великими літерами було написано: “СССР на стройке” (І. Муратов).

2. заст. Українською мовою.

Пізніше, по виході з війська, Федькович пізнав у Чернівцях русина-патріота П. Кобилянського, і той вмовив поета, що натуральніше русинові писати по-руськи (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. по-руськи — по-ру́ськи прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. по-руськи — присл., рідко. 1》 Те саме, що по-російськи. 2》 іст., зах. Українською мовою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-руськи — ПО-РУ́СЬКИ, присл., рідко. 1. Те саме, що по-росі́йськи. Хазяїн чех, що говорить по-руськи (Коцюб., III, 1956, 322); Вона по-руськи кепсько знала, Журналів наших не читала, І для думок та почуттів Їй бракувало рідних слів (Пушкін, Є. Онєгін, перекл.  Словник української мови в 11 томах