по-сусідськи
ПО-СУСІ́ДСЬКИ, присл.
1. Те саме, що по-сусі́дському.
[Митро (читає):] “.. Лемки в сірих гунях по-сусідськи розмовляли з покутянами з-над Прута” (І. Франко);
Побратались вони [звірі], щоб по-сусідськи жить, Ніколи шкоди не чинить (Л. Глібов);
– Ранок добрий, Дорохтейовичу! Щось привіз? .. – Ні, так прийшов, по-сусідськи одвідати (М. Стельмах).
2. рідко. Поруч, у сусідстві.
– Хлопці, в якій хаті командири зупинилися? .. – Тут, по-сусідськи (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)