по-страдницькому
ПО-СТРА́ДНИЦЬКОМУ, присл.
Із стражданням.
– Винеси, як можна, мені кусок хліба! – несподівано прохає він, одразу по-страдницькому скривившись і ковтнувши слину (С. Васильченко);
Левко зітхнув і по-страдницькому промовив, зовсім як на сцені під час репетиції: – Бачу я, що Марко щасливіший за мене. Ви його любите (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)