по-страдницькому
ПО-СТРА́ДНИЦЬКОМУ, присл. Із стражданням.
— Винеси, як можна, мені кусок хліба! — несподівано прохає він, одразу по-страдницькому скривившись і ковтнувши слину (Вас., Вибр., 1950, 36);
Левко зітхнув і по-страдницькому промовив, зовсім як на сцені під час репетиції: — Бачу я, що Марко щасливіший за мене. Ви його любите (Цюпа, Назустріч.., 1958, 68).
Словник української мови (СУМ-11)