правдолюбність
ПРАВДОЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж.
Те саме, що правдолю́бство.
– А хоч би і був толкував [Орядин] мужикам по-свому, що бог – природа, а учив їх при тім любові до ближнього, чесності, правдолюбності, учив правді, був би все більше зробив, як так! (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)