правдолюбність
ПРАВДОЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що правдолю́бство.
— А хоч би і був толкував [Орядин] мужикам по-свому, що бог — природа, а учив їх при тім любові до ближнього, чесності, правдолюбності, учив правді, був би все більше зробив, як так! (Коб., І, 1956, 184).
Словник української мови (СУМ-11)