правдолюбство
ПРАВДОЛЮ́БСТВО, а, с. Абстр. ім. до правдолю́бний.
Панували в Запорожжі насамперед звитяжний дух, відвага, правдолюбство (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 73);
Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя, в радянську культуру, мистецтво та літературу (Рад. літ-во, 2, 1964, 8).
Словник української мови (СУМ-11)