правилка
ПРАВИ́ЛКА, и, ж., розм., рідко.
Пристрій для кермування у весловому човні.
На веслах сиділи Артем Гармаш та Матвійко, тринадцятирічний онук діда Явтуха; сам дід сидів на кормі з правилкою (А. Головко);
Марину посадили на ніс, Довгошия сів на правилку, на весла – Андрій (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)