правка

ПРА́ВКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що пра́влення⁴.

Правку багатониткових кругів здійснюють загартованими стальними накатками (з навч. літ.);

Залишивши правку учнівських зошитів, вона вийшла подивитися на своїх курчаток (М. Томчаній).

2. Зміни, що вносяться в текст; виправлення.

Прочитавши й не зробивши жодної правки, редактор, не змінюючи інтонації, сказав: – А вийшло непогано (О. Підсуха).

Значення в інших словниках

1. правка — пра́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. правка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що правлення IV. 2》 Зміни, що вносяться в текст; виправлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правка — ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті).  Словник синонімів української мови
4. правка — ПРА́ВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що пра́влення⁴. Правку багатониткових кругів здійснюють загартованими стальними накатками (Технол. різального інстр., 1959, 167); Залишивши правку учнівських зошитів, вона вийшла подивитися на своїх курчаток (Томч.  Словник української мови в 11 томах