правнуків

ПРА́ВНУКІВ, кова, кове.

Прикм. до пра́внук; належний правнукові.

Дзвени, [рідне слово] в моїм і в правнуковім домі! (Д. Павличко).

Значення в інших словниках

1. правнуків — -кова, -кове. Прикм. до правнук; належний правнукові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. правнуків — ПРА́ВНУКІВ, кова, кове. Прикм. до пра́внук; належний правнукові. Дзвени, [рідне слово] в моїм і в правнуковім домі! (Павл., Бистрина, 1959, 234).  Словник української мови в 11 томах