правнуків
ПРА́ВНУКІВ, кова, кове.
Прикм. до пра́внук; належний правнукові.
Дзвени, [рідне слово] в моїм і в правнуковім домі! (Д. Павличко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ПРА́ВНУКІВ, кова, кове.
Прикм. до пра́внук; належний правнукові.
Дзвени, [рідне слово] в моїм і в правнуковім домі! (Д. Павличко).