1. Словник української мови у 20 томах

правнуча

ПРАВНУЧА́, а́ти, с., рідко.

Зменш. до пра́внук і пра́внучка.

[Михайло:] Колись за се дадуть тобі березової припарки такої, що і правнучатам будеш заказовати [заказувати] (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правнуча — -ати, с., рідко. Зменш. до правнук і правнучка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правнуча — ПРАВНУЧА́, а́ти, с., рідко. Зменш. до пра́внук і пра́внучка. [Михайло:] Колись за се дадуть тобі березової припарки такої, що і правнучатам будеш зака-зовати [заказувати] (Котл., II, 1953, 75). Словник української мови в 11 томах