1. Словник української мови в 11 томах

правнуків

ПРА́ВНУКІВ, кова, кове. Прикм. до пра́внук; належний правнукові.

Дзвени, [рідне слово] в моїм і в правнуковім домі! (Павл., Бистрина, 1959, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правнуків — -кова, -кове. Прикм. до правнук; належний правнукові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правнуків — ПРА́ВНУКІВ, кова, кове. Прикм. до пра́внук; належний правнукові. Дзвени, [рідне слово] в моїм і в правнуковім домі! (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах