Словник української мови у 20 томах

правозахисний

ПРАВОЗАХИСНИ́Й, а, е.

Стос. до правозахисту.

Дисидентський рух плинув у СРСР трьома потоками, що часто зливалися. Завдяки легшому доступу до західних журналістів найбільш відомим був московський правозахисний, або демократичний, рух, що переважно складався з представників російської інтелігенції, серед провідників якої були такі світочі, як письменник Олександр Солженіцин та фізик-ядерник Андрій Сахаров (з навч. літ.);

За роки існування незалежної України діяльність військових судів набуває все більш чіткого правозахисного характеру, що відповідає загальним засадам конституційного ладу в Україні (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. правозахисний — правозахисни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. правозахисний — -а, -е. Який захищає чиї-небудь громадянські права.  Великий тлумачний словник сучасної мови