правозахисник

ПРАВОЗАХИСНИ́К, а́, ч.

Той хто захищає права та свободи людини, громадянина.

Тавро “колишнього ув'язненого” може назавжди поламати життя людини, позбавивши його підтримки рідних і близьких, суспільства, держави. Фахівці (психологи і правозахисники) вважають, що головною причиною цього є відсутність у нашій країні комплексної програми соціальної реабілітації колишніх ув'язнених (з газ.);

// Учасник правозахисного руху.

Зв'язок українських правозахисників з московськими давав змогу поширювати відомості про політичні переслідування в Україні на весь Союз і далі на Захід (із журн.);

Чи не найголовнішою причиною того, що правозахисники вистояли, не зламались, – була вірність рідних і друзів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. правозахисник — правозахисни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. правозахисник — [правозахиесник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў  Орфоепічний словник української мови
3. правозахисник — -а, ч. Той, хто захищає чиї-небудь громадянські права.  Великий тлумачний словник сучасної мови