правоздатний

ПРАВОЗДА́ТНИЙ, а, е, юр.

Який володіє правоздатністю.

Населення певної території складало певного роду союз для охорони себе від злочинних елементів і боротьби з ними. Коли хтось помічав злочин або сам став його жертвою, той скликав “копу”, себто віче всіх правоздатних осіб своєї округи, які мусили являтись самі або присилати заступників, щоб учинити слідство й суд (з навч. літ.);

Спадкоємцем може бути будь-яка правоздатна особа. Спадкова правоздатність не залежить від віку, статі, національності, громадянства (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. правоздатний — правозда́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. правоздатний — -а, -е, юр. Який має права і здатний виконувати обов'язки, що передбачаються і допускаються законом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правоздатний — Правозда́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)