правомірний
ПРАВОМІ́РНИЙ, а, е.
Який спирається на закони розвитку природи і суспільства, на право.
Коли є правомірним вжити або загрожувати вжити силових заходів – ось найважче питання, яке постає перед політичними лідерами. Ніхто не може більше стверджувати, що масові порушення гуманітарних законів або злочини проти людства підпадають лише під внутрішню юрисдикцію держави (з газ.);
Коли втручання міжнародної спільноти є правомірним, і хто приймає рішення, що воно є правомірним? (з газ.);
// Виправданий, не випадковий.
У ній [поезії] все правомірне – і запальна декларація, і гнівна інвектива, і ніжна пісня, і лірична мініатюра, і епічна поема – все, що закохує в життя, кличе до світлого, благородного, мужнього... (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)