правомірний
ПРАВОМІ́РНИЙ, а, е.
Який спирається на закони розвитку природи і суспільства, на право.
Коли є правомірним вжити або загрожувати вжити силових заходів – ось найважче питання, яке постає перед політичними лідерами. Ніхто не може більше стверджувати, що масові порушення гуманітарних законів або злочини проти людства підпадають лише під внутрішню юрисдикцію держави (з газ.);
Коли втручання міжнародної спільноти є правомірним, і хто приймає рішення, що воно є правомірним? (з газ.);
// Виправданий, не випадковий.
У ній [поезії] все правомірне – і запальна декларація, і гнівна інвектива, і ніжна пісня, і лірична мініатюра, і епічна поема – все, що закохує в життя, кличе до світлого, благородного, мужнього... (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правомірний — правомі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- правомірний — -а, -е. Який спирається на закони розвитку природи і суспільства, на право. || Виправданий, не випадковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правомірний — Правний, законний, див. юридичний Словник чужослів Павло Штепа
- правомірний — ПРАВОМІ́РНИЙ, а, е. Який спирається на закони розвитку природи і суспільства, на право. Революція є війна. Це — єдина законна, правомірна, справедлива, дійсно велика війна з усіх воєн, які знає історія (Ленін, 9, 1970, 201); // Виправданий, не випадковий. Словник української мови в 11 томах