1. Словник української мови в 11 томах

правомірний

ПРАВОМІ́РНИЙ, а, е. Який спирається на закони розвитку природи і суспільства, на право.

Революція є війна. Це — єдина законна, правомірна, справедлива, дійсно велика війна з усіх воєн, які знає історія (Ленін, 9, 1970, 201);

// Виправданий, не випадковий.

У ній [поезії] все правомірне — і запальна декларація, і гнівна інвектива, і ніжна пісня, і лірична мініатюра, і епічна поема — все, що закохує в життя, кличе до світлого, благородного, мужнього… (Літ. газ., 16.I 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правомірний — правомі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. правомірний — -а, -е. Який спирається на закони розвитку природи і суспільства, на право. || Виправданий, не випадковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правомірний — Правний, законний, див. юридичний Словник чужослів Павло Штепа
  4. правомірний — ПРАВОМІ́РНИЙ, а, е. Який спирається на закони розвитку природи і суспільства, на право. Коли є правомірним вжити або загрожувати вжити силових заходів – ось найважче питання, яке постає перед політичними лідерами. Словник української мови у 20 томах