правомірність

ПРАВОМІ́РНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до правомі́рний.

По-перше, ухвалено закон, який не має зворотної сили. Але якщо під час голосування були допущені порушення, які ставлять під питання правомірність його ухвалення, то виходить досить складна колізія (з газ.);

Як послідовний демократ, Грушевський піддав сумніву правомірність вивчення історії як насамперед процесу творення держави (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. правомірність — правомі́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. правомірність — [правом’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. правомірність — -ності, ж. Абстр. ім. до правомірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. правомірність — ПРАВОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до правомі́рний. В наші дні подекуди піддають сумніву метод реалізму і особливо метод соціалістичного реалізму (заперечуючи і правомірність самого терміна) (Рильський, IX, 1962, 171)...  Словник української мови в 11 томах
5. правомірність — рос. правомерность відповідність діяння (дії чи бездіяльності) окремих громадян або службових осіб, а також актів (наказів, розпоряджень, рішень тощо), виданих державними установами чи підприємствами або громадськими чи кооперативними організаціями...  Eкономічна енциклопедія